Ревінь "Сніговик"

Ревінь відноситься до родини гречкових (Polygonaceae). Існує 30 видів цієї рослини.

Ревінь - це багаторічна трав'яниста рослина, що утворює кущ з соковитими черешками крупних листків, з яких дощова вода змивається струмочками. Звідси пішла її назва "реос", по грецькі "струмочиться". ВІн введений в культуру. В Росії існують врожайні сорти, стійкі до стрілкування; в Україні в Державному реєстрі сортів рослин вони відсутні.

Ревінь "Сніговик" - багаторічна трав'яниста рослина з досить розвинутою кореневою системою. Як вихідну форму для його отримання ми використовували ревінь городній (лікарський). Прикореневі листки більшою частиною крупні, зібрані в прикореневу розетку. Черешки соковиті, видовжені, широкі, зелені з розовим та червонуватим відтінком. Квітоносні стебла з'являються на другий рік, прямі, високі, могутні, іноді досягають 1,5 м заввишки. Квіти дрібні, білі, з шести долей, утворюють великі волоті на кінцях стебла. Насіння трьохгранне, зверху овальне, з виїмками в основі. Кожний кущ може утворювати 20-30 товстих соковитих черешки по 20-80 см заввишки. Рослина ранньостигла.

Ревінь "Сніговик" стійкий до заморозків, не пошкоджується шкідниками та хворобами.

Хімічний склад та лікувальні властивості. В черешках листків багато вітаміну С (до 30 мг на 100 г сирої маси), Р, каротину, пектинових речовин, солей кальцію. В м'якоті міститься 2-2,5% цукрів, і до 3,5% органічних кислот: яблучної, лимонної, янтарної, фумарової, щавелевої.

Корені і кореневища містять дві групи біологічно-активних речовин - антраглікозиди та дубильні речовини. В коренях нагромаджується понад 5% антраглікозидів, вміст дубильних речовин досягає 12%. Антраглікозид має проносну дію, дубильні речовини - в'яжучу та антисептичну. Крім того в сировині знайдено оксалати калію і кальцію, аскорбінову кислоту, тощо.

Особливістю цієї культури є те, що ранньої весни можна отримати м'ясисті черешки, які можна використовувати для харчування. Це добрий засіб для відновлення сил організму, що проголодався за зеленню, за вітамінами.

Ранньої весни черешки ревеню використовують для приготування киселів, компотів, кремів, мармеладу, пудингів, начинки для пирогів і ін. (Рецепти наведені в додатку).

Ще одна важлива властивість ревеню - кислий ревінь добре відмиває руки, почорнілі від прополки чи чистки свіжих овочів.

Ревінь ще й лікарська рослина. У великих дозах (по 2,0 г) він діє як послаблююче. Дія наступає через 10-12 годин. В малих дозах, навпаки, виявляє в'яжучу дію і допомагає при диспепсії та запаленні шлунку із зниженою кислотністю (дозу зменшують до 0,2-0,5 г). В середніх кількостях (0,2 г) його вживають як жовчогінний засіб, який підвищує виділення шлункового соку, викликає дезінтоксикацію печінки, покращує діяльність кишківника, що особливо важливо для людей похилого віку. В аптеках можна знайти порошок з сухого кореня ревеня, а також екстракт і сироп (для дітей).

В народній медицині ревінь застосовують при малокрів'ї та туберкульозі.

Способи використання:

1. Послаблюючий відвар, використати за один день. 20 г сировини на склянку окропу. Вживати по 1 столовій ложці три рази на день.
2. Послаблюючий порошок з ревеню і інших трав. Ревінь - 15 частин, кропу - 35 частин, магнезії - 50 частин. Все перемішують і вживають, починаючи з кількості, яка вміщується на кінчику ножа, і доводять до 0,5 чайної ложки. Дорослим від 0,5 до 2,0 г, дітям від 0,1 до 1,0 г.

Агротехніка вырощування. Ревінь росте на різних грунтах, але кращими для нього є родючі, легкі, глибоко оброблені, не зволожені. Наявність світла прискорює відростання листків, але кращий врожай і кращої якості рослина дає в затемнених місцях. Високі врожаї можна отримати при внесенні великої кількості органічних добрив у вигляді компосту.

Ревінь розмножується поділом куща або насінням. Насіння сіють безпосередньо в грунт на постійне місце або в місце для підготовки розсади.

Для підготовки розсади насіння висівають під зиму або ранньої весни рядами на відстані 20-30 см, глибина посіву - 2-3 см. В рядку рослини проріджують на 10-15 см. Догляд за розсадою - багаторазове рихлення грунту і прополка від бур'янів. На постійне місце розсаду висаджують восени або весною. Сортові якості насіння при розсадному способі вирощування не втрачаються, але однорідність рослин менша, ніж при вегетативному розмноженні - поділом куща.

При насінневому способі розмноження необхідно видаляти слабо розвинені рослини та рослини з тонкими або короткими черешками, як малопродуктивні.

Для розмноження поділом куща використовують 3-5 річні рослини. Відбирають найбільш продуктивні кущі з добрими смаковими якостями. Кращий строк посадки - осінь. Від посаджених восени молодих кущів вже наступного року можна отримати врожай соковитих черешків. А при ранньовесняній посадці урожай отримують на другий рік. Коли листя пожовтіє, треба встигнути за один день викопати відібрані кущі, розділити на частини і висадити. Кореневище ділять на 4-6 частин. На кожній частині повинна бути хоч одна добре розвинена брунька та один-два розгалужених кореня.

Ямки для посадки розміщують на віддалі 90-100 см одна від одної. Загущення знижує продуктивність куща. При посадці в грунт треба втоптати біля куща і добре полити.

Щоб захистити грунт від швидкого і глибокого промерзання, після висадки кореневищ всю ділянку мульчують перегноєм або торфом шаром 5-7 см. Тоді навесні він швидко відростає.

Ревінь вимогливий до вологи. При її недостачі черешки виростають невеликі, не соковиті та грубоволокнисті. Якщо грунт добре удобрений гноєм, а вологи недостатньо, то черешки матимуть гіркий присмак.

Збір черешків треба розпочинати ранньої весни, коли температура повітря не піднімається вище 15-170 С. В жарку погоду в черешках накопичується щавелова кислота, яка не тільки знижує смакові якості, але й негативно впливає на організм людини.

Влітку потрібно кущі омолоджувати, тобто скосити всі листки з черешками. За літо кущі виростуть знову, а в серпні температура знизиться до 16-170 С і молоді черешки знову можна використовувати.

Щоб врожай був багатшим, квітоноси треба видалити, а листки використати для компосту.

Продуктивний вік ревеня - 10-12 років, при доброму догляді - 15.

Рослини, що плодоносять, вимагають органічного підживлення. Для цього восени або весною проводять мульчування грунту товщиною до 10 см сипучим перегноєм, торфом і таке інше. Протягом літа ця мульча перемішується з грунтом при прополках та розпушуванні грунту.

Після пересадки залишаються куски кореневища. Їх не треба викидати, а треба щільно зложити в підвалі, в проміжки насипати торфу або суміш піску з грунтом. В темноті на кінець зими виростуть дуже ніжні черешки, які готові до споживання.